#ковтокслова (Мр 8:22-26)
Уяви собі лікаря, який миттєво виліковує будь-яку проблему. Звучить як якась нереальна фантазія, правда? Але навіть у сучасній медицині більшість змін вимагають часу й поступовості, щоб уникнути ускладнень. І тут ми читаємо про Ісуса – але не як казкового чарівника, а як максимально уважного і людяного “лікаря”, який точно знає, що і як потрібно конкретній людині.
До Ісуса приводять сліпого. Але замість магічного “абра-кадабра” і моментального дива, Ісус бере його за руку (уяви цей момент, цей дотик) і веде подалі від натовпу, туди, де спокійніше. Ну бо хто хоче, щоби на твоє “зцілення” всі витріщалися, мов на шоу?
Далі – часткове диво. Сліпий починає бачити, але все розпливчасто: “Ну, люди виглядають, як дерева”. У цей момент так і хочеться сказати: “Що ж, хлопче, вітаю тебе у світі без окулярів!” Але Ісус не зупиняється, ще один дотик – і зір стає чітким…
То чому так поступово? Бо Ісус не просто лікар, а лікар із серцем. Він знає, що після довгих років у темряві одразу увімкнути “максимальну яскравість” – це шок. Людині потрібен час, щоб звикнути до нової реальності. Ісус ніби каже: “Не поспішай, відчуй зміни, дай собі час”. Тому й порадив не йти одразу у село – дай собі спокій, “перевари” це диво, звикни до нового життя.
Бог працює з кожним по-своєму. Інколи зцілення, прощення чи перезавантаження життя – миттєві, ніби блискавка (приклад із дочкою Яіра). Інколи – поступові, крок за кроком, як у цій історії. І кожен випадок – добре “налаштований” під людину.
Не порівнюй свій шлях із життєвими історіями інших людей. Хтось отримує диво на раз-два, а хтось – поетапно, ніби проходячи “апгрейди”. І це ок! Бог знає, що краще саме для тебе. Твоє “диво” – у твоєму часі.
#ковтокслова 10.12.2024
Образ: A. Lukesh
